Шкоропад В. Особенности поморско-клешевой культуры на Волыни

// Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. Вип.5. - 2000. - С.122-128

Вы находитесь: Археология.PУ => Железный век => Публикации on-line

В ранньолатенський час на території Волині проживали племена поморсько-кльошової культури, які були найбільш східним ареалом основного масиву культури. Разом з тим, вже на цьому етапі вони мають ряд особливостей, що проявляються в топографії селищ, в житлобудівництві, поховальному обряді і, значною мірою, в керамічному комплексі.

Для Мазовії та Волині характерними є невеликі в 2-3 житла селища неукріпленого типу (Шеліги, Городок, Литовеж, Зимно ІІ). Проте, топографія селищ має певні відмінності. На Мазовії та Підляшші типовим є розташування селищ на І-й надзаплавній терасі (наш тип ІІІ,Б), або на схилах річкових долин (тип І) [5, s.372; 6, s.33]. Селища типу ІІІ,Б на Волині складають лише 20,7% від загальної кількості поселень типу ІІІ. Відносно І-го типу (берегові поселення), то волинські селища, як правило, розташовані на рівному майданчику у найвищій точці корінного берега, а на схилах - відсутні (Хрипаличі, Милуші). А. Невенгловський стверджував, що така топографія селищ, власне, характерна для поморської культури, тоді як носії підкльошової культури селилися на І надзаплавській терасі [10, s.35]. На Волині крім цих двох типів присутні ще й поселення на мисах (тип ІІ) (Зимно І, ІІ).

Щодо традицій в житлобудівництві - то слід зауважити, що для обох вищеназваних реґіонів характерними були як наземні, так і заглиблені споруди прямокутної, овальної та квадратної форм. Але якщо наземні споруди продовжують лужицькі традиції Мазовії та Підляшшя, то - заглиблені мають ряд конструктивних особливостей. Вони, перш за все, полягають у наявності у жител з Волині виступів вирізаних в одній із стінок. Рівень підлоги виступу співпадав з рівнем долівки споруди, але в ньому могла бути сходинка (П'ятидні). В ряді випадків виступ міг знаходитися на материку у вигляді наземної прибудови до житла (Линів). По-друге, для волинських жител характерними є два типи формування стін - це стовпово-плетений та зрубний. Стовпово-плетенева конструкція стін зустрічається у 76% відомих на сьогодні житлових споруд, а зрубна - у решти. По-третє, половина житлових споруд прямокутної та квадратної форм мають в своїй конструкції центральний опорний стовп. Крім того, в ряді жител зауважено розташування вогнища вище долівки, в спеціально вирізаній, для цього, в стінці ніші (Милуші, Городок). По-четверте, особливістю домобудівництва є і конструкція стін в заглиблених будівлях господарчого призначення, які мали овальну форму. Відсутність стовпових ямок і велика кількість глиняної обмазки з відбитками тонких дерев'яних прутів вказує на те, що стінки в них були облицьовані каркасними плетінками. По-п'яте, на волинських селищах з'являються напівземлянкові житла з материковими прилавками (Линів) [4, рис. 2].

Відмінні риси простежуються і в плануванні та співвідношенні житлових та господарчих споруд. Характeрною рисою волинських селищ є невелика кількість ям. Як правило, їх кількість визначається кількістю житлових споруд на поселенні. Лише два селища в цьому відношенні були подібні до польських - це Городок і П'ятидні, де було виявлено відповідно 11 та 19 ям. Житлові та господарчі споруди утворюють господарські комплекси: в які входили житло, господарська споруда і одна - дві ями. На мазовецьких селищах картина дещо інша. Так, в Шелігах 24 ями групувались окремо від 3-х житлових споруд аналогічна ситуація і на селищі у Витично[9, ryc.3] та інших.

Є певні відмінності і в поховальному обряді, які полягають в перевазі ямних поховань, в недбалому очищені залишків кремації, та в засипанні рештками кострища підкльошових поховань.

Риси, що вирізняють волинські пам'ятки поморсько-кльошової культури від аналогічних в Польщі, особливо помітні в керамічному матеріалі.

Особливості проявляються перш за все в технології кераміки. Характерною рисою волинського посуду є обов'язкове включення до керамічного тіста шамоту. Ця риса простежується у всіх технологічних групах. На території Польщі включення шамоту до тіста спостерігається лише в одній групі посуду з вигладженою поверхнею (ІІІ-я технологічна група за С. Чопеком [6, s.100-102]. Крім того, для пам'яток поморсько-кльошової культури Мазовії, характерною є перевага лощеного посуду над посудом з шорсткою, рустованою та комбінованою поверхнею. На могильниках Мазовії співвідношення вище названого посуду за даними С.П. Пачкової становило: лощеного - 53,8% шорсткого - 8,4% рустованого - 12% комбінованого - 15,3% [3, табл.12]. На селищах спостерігається дещо більший відсоток кераміки з рустованою поверхнею. В окремих випадках він досягав 50 відсотків (Шеліги) Загалом по Мазовії, основній території поморсько-кльошової культури, співвідношення посуду з різним характером поверхні складало: лощеного - 55,2%, шорсткого - 9,6%, рустованого - 31,2% та з комбінованою поверхнею 7,0 відсотків. Слід також звернути увагу й на те, що посуд з комбінованим характером поверхні включав в себе лише посудини з лощеною шийкою, плічками, придонною частиною і рустованим тулубом, а комбінації з шорсткою поверхнею відсутні.

Подібне співвідношення спостерігається і на волинських пам'ятках І-ї фази(кінець LtB2-LtB2/C1) (Городок, Милуші, Хрипаличі, Тяглів житло №1), де посуд з лощеною, шорсткою, рустованою та комбінованою поверхнею складав відповідно - 64, 1: 1: 28,6 : 6,3 відсотків. На могильниках лощена кераміка становить 70% при відсутності посуду з комбінованою поверхнею. Але на волинських пам'ятках дещо менший відсоток рустованої кераміки. В цьому відношенні цікавим є твердження С. Чопека, що на мазовецьких пам'ятках поморсько-кльошової культури в кінцевій фазі, яку він датує періодом В₂ раннього латену, спостерігається ріст шорсткої та рустованої кераміки [8, s.84], що зокрема засвідчено на селищі в Шелігах, де вітсоток шорсткого посуду становив 18,4%, рустованого - 50%, тоді як для пам'яток фази LtA він становив відповідно 9,6% та 9,3%. На волинських пам'ятках І-ї фази цей показник залишався в межах: по кераміці з шорсткою поверхнею 1,0%, з рустованою - 28,6%. Аналогічна ситуація і по окремих селищах. В Городку, Милушах, Хрипаличах шорсткий посуд був відсутній, а рустований не перевищував 33%, в Тяглеві в комплексі житла №1 з 180 фраґментів лише 6 мали шорстку поверхню, тобто 3,3%, а відсоток рустованої був такий же, як у вище названих селищах (таблиця 1). Подібна картина і на могильниках Головно І і ІІ.

Таблиця 1. Співвідношення кераміки за характером поверхні на селищах І-ї фази

Очевидно, що в першій фазі поморсько-кльошової культури на Волині починають проявлятися певні її локальні особливості.

Починаючи з другої фази, датованої нами на LtC_1b-LtC₂ - початок LtD ₁, на волинських пам'ятках спостерігається зменшення кількості посуду з лощеною (з 64,1% до 25,8%) та комбінованою (з 6,3% до 4,5%) поверхнями, і зростання кераміки з шорсткою (з 1% до 36,7%) та в деякій мірі - з рустованою поверхнями. У нашій виборці по окремих пам'ятках найбільший відсоток лощеної і найменший шорсткої кераміки має селище в Гіркій Полонці, а на селищі кінця другої фази Хрінники лощений посуд становив 37%, шорсткий-42%, рустований- 11% (таблиця 2). Натомість, для польських пам'яток, близьких до нашої другої фази (Колонія Лашцув, Жешув - скельце) характерною рисою є перевага рустованої кераміки (72%) над шорсткою та лощеною (28%) [7, s. 94].

Таблиця 2. Співвідношення типів поверхні кераміки на селищах ІІ-ї фази

Змінюється і характер комбінованої поверхні. Якщо для цієї кераміки І-ї фази характерним було поєднання лощеної та рустованої поверхні, то в ІІ-й фазі 67% становив посуд з комбінацією лощеної шийки, плічок і шорсткого тулуба.

Торкаючись асортименту посуду, слід зауважити, що загалом для поморсько-кльошової культури на Волині, згідно нашої вибірки, співвідношення категорій посуду є наступним: горщики 48,6%, миски - 47,1%, кухлі - 3,2%, чарки - 1,1%. Але, якщо розглянути асортимент посуду відповідно до фаз розвитку поморсько-кльошової культури на Волині, то ситуація буде дещо іншою. Для І-ї фази характерною є кількісна перевага горщиків над мисками (51,8% : 44,6%) і дуже низький відсоток кухлів. Лише на селищі в Зимному зауважена кількісна перевага мисок над горщиками (таблиця 3).

Таблиця 3. Співвідношення категорій посуду на селищах І-ї фази

Перевага горщиків над мисками характерна і для ранньолатенських пам'яток поморсько-кльошової культури Мазовії. В цілому вона складала для горщиків 62,6%, а для мисок - 37,3%, а у виборці С.П. Пачкової з трьох найбільших могильників Мазовії (Варшава-Генріхув, Варшава-Бриловщина, Трасбур) це співвідношення становило - 53 і 47 відсотків [3].

В другій фазі розвитку спостерігається поступове зростання кількості мисок на селищах. Якщо на початку ІІ-ї фази, який охоплює етап С₁ середнього латену, горщики кількісно переважають в 2 рази (Гірка-Полонка, Крилів), то в фазі С₂ миски та горщики становили рівний відсоток (48% і 47,5%). Але в кінці ІІ-ї фази різко падає кількість мисок на поселеннях. Так, в Хрінниках горщики складали - 80,6%, а миски - 19,4% (25:6) (таблиця 4). На нашу думку, така різка зміна в асортименті посуду, очевидно, була викликана інтенсивними контактами носіїв поморсько-кльошової культури з пшеворськими племенами, які з'являються на Волині в пізньолатенський час і для яких була характерною перевага горщиків [1]. Починаючи з І-ї фази в морфології і стилістиці посуду з волинських пам'яток з'являються риси, що не властиві пам'яткам з основної території поширення поморсько-кльошової культури. Ці риси були наслідком впливів з боку кельтської культури, які наступили в фазі В₁ раннього латену і проявляються, перш за все, в появі сильнопрофільованих "S" - подібних мисок типу ІІІ, 3б, що мали своїм прототипом кельтський кружальний посуд. По-друге, поряд з традиційним орнаментом поморсько-кльошової культури (пальцеві вдавлення по вінчику, пластичний валик, тощо) з'являється спосіб орнаментування посуду врізними лініями (наш вид 2б) у вигляді розчесів гребінця, або в хаотичному порядку, а також пролощеними каплеподібними ямками (наш вид 2а) по плічках горщиків. Такий орнамент також має свої прототипи серед кельтської кераміки. Проте, слід зауважити, що на пам'ятках І-ї фази посуд кельтських форм складав лише 5% керамічного комплексу, а орнамент видів 2а і 2б зустрічався у 6,0% горщиків. Крім того, така кераміка зустрічається лише на пам'ятках рубежу В2а/B2b - початку B2b раннього латену (Городок поруч з урною типу "С" та Головно ІІ, де пізньогальштатська урна мала орнамент 2б) [2, табл. 5,7]. На селищах фази B2b раннього латену Зимно, Милуші подібна кераміка відсутня. Очевидно, це пояснюється припиненням контактів носіїв поморсько-кльошової культури з кельтськими племенами після їх міграції з Верхньої Сілезії на схід в кінці ІV ст. до н.е.

Таблиця 4. Співвідношення категорій кераміки на селищах ІІ-ї фази

Таблиця 5. Співвідношення типів мисок на селищах поморсько-кльошової культури на Волині

В цілому ж керамічний комплекс з волинських селищ І-ї фази зберігає традиційні для поморсько-кльошової культури риси, хоча і дещо видозмінюється під впливом кельтської культури.

В другій фазі під впливом латенізованих культур керамічний комплекс поморсько-кльошової культури змінює свій вигляд. В середньолатенський час, на який, власне, і припадає друга фаза, знову спостерігається посилення впливів з боку латенської культури. Вони, зокрема, проявились в появі у горщиків та мисок великоподібних вінець типу Б2. Дуже швидко звичай такого формування вінець посуду став повсюдним. Так, якщо на селищі початку ІІ-ї фази в Крилові кількість посуду з вінцями Б2 складала 6%, то на поселенні в Тяглеві подібна кераміка становила вже 80%. Проте кількість посуду, що має своїм прототипом кельтську кружальну кераміку, зросла незначно, і, загалом, на волинських пам'ятках становила близько 10%. В основному, це миски. Серед трьох базових типів мисок кельтські форми займали по два підтипи І-го (пт 1 та 2) та ІІІ-го (пт 1 та 3) базових типів (таблиця 5). У відсотковому відношенні це становило для І-го типу 18% від всіх належних до нього мисок, а для ІІІ-го - 4,6%. На окремих селищах співвідношення "кельтоподібної" кераміки різне. Найнижчий відсоток (6,5%) в Гіркій Полонці і найвищий - в Тяглеві (13,3%), а в Хрінниках подібна кераміка відсутня зовсім. В цілому ж на пам'ятках ІІ-ї фази відсоток "кельтоподібної" кераміки практично залишався, як і в попередній фазі на рівні 5,5%, але кількість посуду, прикрашеного орнаментом типу 2б зросла до 10%.

Отже, основним наслідком контактів кельтів з носіями поморсько-кльошової культури, було утвердження в керамічному комплексі останньої, посуду з потовщеними вінцями типу Б2.

Поряд з "кельтоподібними" формами кераміки зустрічається посуд ясторфських і пшеворських форм і в невеликих кількостях зарубинецької. До ясторфських форм ми віднесемо посуд морфологічно і стилістично наближений до кераміки ясторфської культури. В стилістиці - це потовщені і часто-густо підгранені з внутрішнього боку шийка або вінчик, орнамент з пролощених по шорсткій чи рустованій поверхні ліній типу 2а, розташування пластичного валика в найвужчій частині шийки, наліпні підківки, тощо, а в морфології - це посудини - прямі аналоги ясторфським. З виділених нами п'яти типів горщиків, у двох, І-му та ІІ-му, посуд ясторфських форм займає відповідно два і три підтипи, що складає 26,5 відсотка від усіх горщиків (таблиця 6). Щодо мисок, то ясторфські форми присутні у всіх трьох базових типах, але найчисельніше вони представлені в І-му базовому типі, який утворюють миски конічної форми. Тут посуд з ясторфськими елементами складав 22,7% від усього посуду. Загалом же, миски ясторфських форм становили 10% всіх мисок селищ ІІ-ї фази. Серед окремих селищ співвідношення посуду з ясторфськими елементами різне. Найменше такого посуду на селищі в Линеві - 10,9%, а найбільше в Хрінниках - 28,5%. Середній показник по селищах ІІ-ї фази становить 21,4%. Слід зауважити, що посуд з ястрофськими елементами в середовищі поморсько-кльошової культури з'явився в фазі С1b середнього латену, на що вказує комплекс селища в Гіркій Полонці, яке датоване цим часом.

В керамічному комплексі волинських селищ поморсько-кльошової культури зустрічається посуд, що має своїм прототипом посудини пшеворської культури. В основному він розповсюджений на пам'ятках кінця ІІ-ї фази, датованого нами на період С2 середнього латену - початок DІ пізньолатенського часу (ІІ-а половина ІІ ст. до н.е. - початок І століття до н.е.). На селищах фази С1в латену він відсутній. Посуд пшеворських форм, в основному, групується в наших І та ІІ базових типах горщиків, де охоплює відповідно два і три підтипи. В ІІ-му базовому типі горщиків пшеворські форми складають 33,3% всього посуду, а І-му - дещо менше - 15,1% (таблиця 6). Загалом, по категорії "А" доля посуду з пшеворськими елементами становить 26,6%.

В категорії "Б" кераміка пшеворських форм входить до І-го базового типу, який охоплює миски конічної форми. В цьому типі посудини трьох підтипів (пт.1а,б,г; 2а, г; 3б) мають своїми прототипами пшеворські миски, що складає 45,4% від мисок даного типу (таблиця 5). Загалом, для категорії мисок доля посуду пшеворських форм становить 11%.

Таблиця 6. Співвідношення типів горщиків на селищах поморсько-кльошової культури на Волині

Звичайно, окремо по селищах співвідношення кераміки з пшеворськими елементами буде різне. Найвищий відсоток її має поселення в Хрінниках - 28,5%, найнижчий - Линів - 20%. В середньому ж по селищах ІІ-ї фази доля посуду пшеворських форм становитиме 23,3% всього керамічного комплексу.

Крім посуду названих вище форм в керамічному комплексі селищ зустрічаються і посудини зарубинецької форми. Це миски І,2а і 2б та ІІ,4а базових типів та горщики - типу ІV,2б. В своїх категоріях ця кераміка складає відповідно 3% (миски) і 2,5% (горщики). Невисокою є і її доля у всьому керамічному комплексі - 2,8 відсотка. Але на відміну від пшеворських форм, зарубинецькі зустрічаються серед керамічного комплексу селищ фази С₁ (Гірка Полонка) і С₂ - початку D₁ (Линів, Хрінники) середнього та пізнього латену.

Отже, поморсько-кльошові старожитності на Волині, залишаючись в І-й фазі свого розвитку східним ареалом основного масову цієї культури, в ІІ-й фазі під впливом латенізованих культур виділяються в локальний варіант.

Література

1. Козак Д.Н. Пшеворська культура у Верхньому Подністров'ї і Західному Побужжі. К.: Наук. думка. - 1984. - 196 С.

2. Кухаренко Ю.В. Памятники железного века на территории Полесья // САИ. - Вып. Д1-29. - М.: Наука, 1961. - 70 С.

3. Пачкова С.П. О соотношении поморско-клешевой и зарубинецкой археологических культур по керамическим материалам // Zemie polskie we w czesnej epoce źelaza i ih powiązania z innymi terenami. Rzeszów, 1992. - S.265-287.

4. Шкоропад В.В. Поселення поморсько-кльошової культури // Козак Д.Н. Пам'ятка давньої історії Волині у с. Линів. Додаток №1. - К.: Л.: Лв.: Рятівна археологічна служба, 1994. - C.75-98.

5. Czopek S. Problematyka badawcza poludniowo-wshodniej strefy kultury pomorskiej // AP. - 1985 - T. XXX. - S.367-410

6. Czopek S. Ze studijów nad kulturą wejherowsko-krotoszynską w kotlinie Chodelskiej // AP. - 1987. - T. XXXII. - z. 1. - S.93-138.

7. Czopek S. Grupa czerniczynska jako wynik latenizacji wschodniej lubelszczyzny // AP. - 1991. - T. XXXIV. - z. 1-2. - S.94-113.

8. Czopek S. Grupa czerniczynska - przezentacja i analiza zrodel // Materialy zamojskie. - 1992. - S.45-142.

9. Mazurek T., Mazurek W. Wyniki badan wykopaliskowych w Wytyczne, stan. 5 i nadzorow archeologicznych na stanowiskach wokole jeziora Wytyczkiego w woj. Chelmskim // Archeologia Polski Skodkowowschodniej. - 1997. - T. II.

10. Niewęglowski A. Stosunki kulturowe i osadnicze na początku okresu latenskiego na Mazowczu // WA 1972. - T. XXXVI. - z. 1.

Список публикаций В. Шкоропада:

Памятки давньоi Iсторii Волинi у с. Городок (в соавт. с Д. Козак, В. Оприск), Киiв, 1999

Деякi проблеми вивчення поморсько-кльошовоi культури // Археологiя, 1992. Ч.2: Поселення поморсько-кльошовоi культури.

Памятки давньоi Iсторii Волинi у с. Линiв-Киiв. Луцьк, Львiв, 1994.

Особливостi поморсько-кльошовоi культури на Волинi // Збiрник навчально-методичних матерiалiв i наукових статей Iсторичного факультету. Луцьк, 2000.

Поховальний обряд племен поморсько-кльошовоi культури на Волинi // Вiсник Волинського держ. унiвер., 2000.

Про ясторфський елемент в зарубинецькiй культурi // Сто рокiв вивчення культур полiв поховань на Украiнi. 1999.

Племена поморско-клешевой культури на Волини. Дисс... канд. ист. наук.

В начало страницы

По вопросам, связанным с размещением информации на сайте, обращайтесь по адресу: eremenko@archaeology.ru
Все тексты статей и монографий, опубликованные на сайте, присланы их авторами или получены в Сети в открытом доступе.
Если владельцы авторских прав на некоторые из текстов будут возражать против их нахождения на сайте, я готов удалить их
Коммерческое использование опубликованных материалов возможно только с разрешения владельцев авторских прав
При использовании материалов, опубликованных на сайте, ссылка обязательна
© Шкоропад В. 2000 (текст), В.Е. Еременко (оформление), 2002
Оптимизировано для Internet Explorer 1280х1024 Страница обновлена 21.03.12